Анекдоти від Маленької Феї

Маленький хлопчик приніс додому черепаху.
— Навіщо вона тобі? — запитує схвильована мати.
— Хочу перевірити, чи правда, що вона живе двісті років.

— Мій татко і я знаємо все на світі, — вихваляється приятелеві хлопчик.
— Невже? Тоді… скажи, де Північний полюс?
— Це якраз те, що знає мій татко.

Сусід застав хлопчика на своїй яблуні.
— Ага попався, негіднику! Ану скажи мені, де твій батько!
— Він… на сусідній яблуні…

— Ніколи, Костику, не тягнися за їжею через увесь стіл, якщо щось знадобиться. Хіба в тебе нема язика?

— Є, але руки довші.

Не раз учитель викликав батька до школи, бо син бешкетував і погано вчився. Через деякий час на виклик учителя батько знову прийшов до школи та й каже:
— Я вже йому всипав.
— Кому? — запитує учитель.
— Та синові ж своєму.
— А я хотів порадувати вас, що в нього останнім часом покращала поведінка і двійок немає.

— Що з тобою, хлопче, чому плачеш?

— Мати наказала, щоб я не переходив вулицю, доки не проїде трамвай, а на цій вулиці нема трамваю…

Повернувся Олекса з молочного магазину:
— Мамусю, продавщиця сьогодні не долила сметани.
— Звідки ти знаєш?
— Бо я сьогодні не міг язиком дістати до сметани в банці.

— Сьогодні водій автобуса дивився на мене так, ніби я їхав без квитка.
— А ти що?
— Дивився на нього так, ніби мав квиток.

Дає батько старшому синові кульок з цукерками і каже:
— Поділися з Юрчиком по-братньому.
— Як це по-братньому?
— А так: йому дай більше, а собі візьми менше.
— Е, ні! Ти краще віддай йому кульок, хай він поділиться зі мною по-братньому.

Учителька питає Максима:
— Якщо ти йдеш по вулиці і бачиш гарний сад, а в ньому багато груш і яблук, що думаєш про його господаря?
— Чи він має собаку!

Іще анекдоти >>>